Бізнес та майно українських політиків, чиновників та олігархів за кордоном

Politically Exposed Persons & Related Laws

PEP (politically exposed persons) – це поняття, яке використовує Європейський Союз та США у роботі по протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму.

Головна організація, що займаєтьсься цими питаннями FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) – у своїх відомих 40 рекомендаціях прямо наголошує, що стосовно PEP фінансові установи та перевіряючі органи мають бути особливо пильними і застосовувати додаткові заходи перевірки.

Хто ж підпадає під визначення PEP – “політично значима особа”?

Це визначено у директивах Євросоюзу (Директива 2006/70/ЄC).

Політично значимі особи – це особи, які наділені або були наділені значними державними функціями, до них відносяться наступні:

- Голови держав, голови урядів, міністерств та заступники або помічники міністрів;
– Члени парламенту;
– Члени верховних судів, конституційних судів або інших судових органів високого рівня, рішення яких не підлягають подальшій апеляції, за виключенням особливих випадків;
– Члени аудиторських судів або правління центральних банків;
– Посли, посланники та вищий офіцерський склад збройних сил;
– Члени адміністративних, управлінських або наглядових органів державних підприємств.

Жодна з визначених категорій не включає середню ланку або нижчих посадовців.

“Близькі члени сім’ї” означає наступне:

- Чоловік/дружина;
– Будь-яка особа (співмешканець,яка згідно національного законодавства прирівнюється до чоловіка/дружини;
– Діти та їх чоловіки/дружини або особи (співмешканці;
– Батьки.

“Близькі співробітники” означає наступне:

- Будь-яка фізична особа, про яку відомо, що вона має спільну бенефіціарну власність в юридичних особах або юридичних утвореннях, або інші близькі ділові стосунки з особами, визначеними як політично значимі;
– Будь-яка фізична особа, яка має виключну бенефіціарну власність в юридичній особі або юридичному утворенні, про які відомо, що вони були створені для реальної вигоди осіб, визначених як політично значимі.

Що ж мають робити фінансові установи (банки, кредитні організації), якщо їхній клієнт виявляється політично значимою особою? Це визначено у іншій директиві Євросоюзу (2005/60/ЄС):

“Існують випадки, коли необхідні особливо ретельні процедури ідентифікації та перевірки клієнта. Цей факт є особливо справедливим для ділових стосунків із особами, які обіймають, або обіймали важливі громадські посади, зокрема якщо вони походять із країн, де широко розповсюджена корупція. Такі зв’язки можуть наразити фінансовий сектор не значну небезпеку як відносно репутації, так і відносно законності. Міжнародні зусилля щодо боротьби з корупцією також підтверджують необхідність приділяти особливу увагу до таких справ та застосовувати достатньо повний комплекс заходів належної обачливості щодо клієнта по відношенню до внутрішніх політичних діячів, або посилений комплекс заходів належної обачливості щодо клієнта по відношенню до політичних діячів іншої держави-члена або третьої країни.

Відносно операцій та ділових відносин із політичними діячами, що проживають в іншій державі-члені або третій країні, держави-члени вимагають від таких установ та осіб, на яких поширюється дія цієї Директиви:

- наявність відповідних процедур з управління ризиками для визначення чи є клієнт політичним діячем;
– схвалення вищого керівництва для встановлення ділових відносин з такими клієнтами;
– вживати відповідних заходів встановлення джерела статку та джерел коштів, що залучені до ділових відносин або операції
– проводити постійний посилений моніторинг ділових відносин.”

У разі неможливості встановити джерело коштів PEP банкам пропонується відмовитись від обслуговування клієнта, а в разі підозрілої транзакції банк повинен повідомити про це у фінансову розвідку країни. Якщо правоохоронні органи розпочинають розслідування – рахунки клієнта можуть бути заблоковані.